It all started with an overheard conversation between some camel herders. The year was 1916, and Gaston Ripert, a French army captain, had been injured and sent to recover in the small town of Chinguetti in Mauritania. It was a lonely, dusty place on the edge of the Sahara. So when Ripert heard local people talk of a colossal block of iron out in the undulating expanse of dunes, he was intrigued. They referred to it as the “iron of God”.

He persuaded one man to guide him to this fabled iron and what followed has passed into legend. After an arduous overnight camel ride, Ripert arrived at what appeared to be an enormous metal edifice – some 100 metres wide in his estimation – partly buried in the dunes, its side polished by the sand to a mirror finish.

Ripert brought back a piece of rock from the site, and when it was analysed after the war, it was found to be genuine meteorite. That caused a sensation and prompted meteoriticists the world over to wonder if the iron of God itself could also be from space. If so, it would be an astonishing find, a meteorite far more massive than any found before.

Over the past century, a rotating cast of adventurers, scientists and treasure hunters attempted to retrace Ripert’s footsteps, but all came back empty-handed. Hope of success was ebbing away. But in the past few years, two identical twins – one an astrophysicist, the other an engineer – have taken up this challenge. “As far as anyone knows, this meteorite could exist,” says Stephen Warren. “It could be under a sand dune.” And thanks to the twins’ work, we may now be as close as we have ever been to finding the truth.

The legend of the “iron of God”

Meteorites have fascinated humans for centuries, with some ancient cultures venerating and even worshipping them. Modern scientists are just as captivated, because, as well as being objects of wonder, meteorites can reveal the deep history of our solar system. They come in all sizes, from tiny specks of cosmic dust to boulder-sized rocks. The largest known single piece of space rock on Earth today is the Hoba meteorite, which is about 2.7 metres wide and still lies where it fell in Namibia. That is partly why Ripert’s tale inspired such interest: his iron of God would have been thousands of times larger.

From the start, his story had an aura of mystery around it. The man who agreed to take Ripert to see the iron, one of the local village heads, did so on the condition that he kept the location secret. Ripert later wrote that they travelled “blind”, which has been interpreted to mean he had no map or compass and was perhaps blindfolded. They travelled overnight by camel for 10 hours, arriving at the fabled rock as a new day dawned. By the first shards of morning light, Ripert saw a vast cliff face that was 40 metres high, 100 metres long and “strongly polished by windblown sand”, as well as a longer side that had been buried under the dunes, making its third dimension “impossible to estimate”.

There are scientific reasons to think this is more than just a story. Ripert examined the huge iron closely and described seeing “metallic needles sufficiently thick so that I could not break them or remove them”. These needles later became an important and puzzling piece of the mystery, because what Ripert described sounds eerily similar to real observed properties of a rare class of meteorites called mesosiderites. These meteorites are made of iron encased in a delicate layer of silicate mineral. This means that after a long period on the ground, the mineral layer gets eroded, leaving needles of the hardier metal. This was discovered long after Ripert’s journey into the desert, so it isn’t a detail he could have intentionally fabricated.

And there’s an even stronger piece of evidence for the story’s veracity. Ripert said he climbed on top of the iron mass and there found a smaller rock. He brought this back with him, and in 1924 it was analysed and confirmed to be a meteorite by the mineralogist Alfred Lacroix at the French Academy of Sciences in Paris. It turned out to be a mesosiderite, which adds weight to the story of the strange needles. This, coupled with testimony of Ripert’s honourable character from friends and colleagues, meant that scientists at the time were captivated by the finding and had little doubt that the larger meteorite existed. Lacroix, when presenting the finding, said: “If, in effect, the dimensions given by M. Ripert are exact, and there is no reason to doubt them, the metallic block constitutes by far the most enormous of known meteorites.”

Lacroix divided the smaller meteorite into fragments for analysis, and today the largest piece is kept in the collection of France’s National Museum of Natural History. It takes only a quick glance at this specimen to see why Ripert would have immediately noticed the rock. There are large, shiny chunks of what look to be pure metal surrounded by tiny clumps of irregular rock. This feature is a consequence of how scientists believe mesosiderites form, where one asteroid smashes into the pure iron core of another.

The priest of the Sahara

A meteorite the size of a building shimmering in the sun would be a magnificent sight, and it wasn’t long before scientists began asking a simple question: where was it? Ripert’s notes from the trip, which were passed to Lacroix, gave scant information on its location, understandably enough, given that he was travelling blind. Ripert did estimate it was 45 kilometres south-west of Chinguetti and just to the west of a local water hole. The captain had led a camel corps during the first world war, and knew the position of the sun, so these clues at first seemed reliable. But the first people who went looking for the treasure in the desert came back with nothing to show for their trouble. And when astronomers then began communicating with Ripert by letter, his story seemed to shift. The direction may actually have been south-east, he wrote, and the meteorite could now be buried by migrating dunes.

In the early 1930s, a man named Theodore Monod entered the fray. Monod was a naturalist, explorer and former priest who dedicated a large part of his life to unravelling the Chinguetti mystery. Monod’s work ethic and stamina were legendary – he made months-long desert expeditions by camel cataloguing the flora and fauna of the Sahara. His scientific acumen, too, was renowned. He discovered one of the earliest remains of a neolithic person, and later accompanied August Piccard in his prototype submarine, the bathysphere. “He was very honest, and very strict,” says meteoriticist Brigitte Zanda at France’s National Museum of Natural History. “He viewed science as a calling, as a faith in some way. He thought the Sahara was his diocese.”

Monod set out on his first expedition in 1934 from Senegal towards Chinguetti. When he reached the town, he tried retracing Ripert’s steps by piecing together clues from his letters and tracking down officials and locals with whom Ripert may have had contact. But the locals professed not to know about this “iron of God”, and Monod found nothing.

Monod continued to work obsessively on the problem in the following decades, revisiting the area several times. By the 1990s, nearing the end of his life and almost blind, he was sick of the puzzle, says Zanda, and he concluded that Ripert must have mistaken an isolated nearby rocky hill, or butte, called Guelb Aouinet for an enormous meteorite. Zanda, who accompanied Monod on one of his last expeditions, thinks this improbable, given that Ripert had a degree in natural sciences and knew something of geology. “When you see the butte,” says Zanda, “I just don’t believe [that’s what Ripert saw]. It doesn’t make sense.”

Magnets and isotopes

In the early 2000s, two young planetary scientists, Phil Bland and Sara Russell took up the search for the iron of God. Both were curious, if sceptical, about its existence, but they had new tools that could be applied to the search that made a fresh hunt seem worthwhile. Plus, it was the adventure of a lifetime. “Chinguetti itself is this incredible town, almost a novelistic picture of a desert oasis with these old, old buildings and ruins that are partly consumed by the desert,” says Bland, who until recently was based at Curtin University in Australia.

Together with a Channel 4 documentary film crew, the pair travelled by camel to a spot in the desert where a pilot called Jacques Gallouédec had claimed he had seen something interesting, and they took with them a scientific instrument that no previous searches had seriously used: a magnetometer, which can detect metallic objects buried under the sand. Like so many before them, they found nothing. But Russell, based at London’s Natural History Museum, says the pair realised at the time that their scientific approach, applied in a systematic way, was the path forward. “We thought that’s maybe the only way we can really show that it doesn’t exist,” says Russell.

The magnetometer wasn’t the only new trick the scientists had up their sleeves. In 2003, Bland and a colleague ran calculations on a supercomputer to find the biggest possible asteroid that could survive an encounter with Earth’s atmosphere, and an impact with Earth itself. Even in the most optimistic scenarios – involving unlikely angles and skipping stone-like trajectories along Earth’s oceans – the largest possible meteorites that could survive intact were around 10 metres across, a far cry from the 100-metre-long rock that Ripert claimed to have seen. “Even for 10 metres, you’ve really got to be turning all the dials to make that come out right,” says Bland.

By this time, it was also possible to analyse meteorites to find out the levels of various radioactive isotopes inside them. When rocks are in space, they are bombarded by cosmic rays, which can change the balance of these isotopes, but the rays only penetrate so deep. For this reason, measuring the isotopes in any meteorite allows scientists to estimate the size of the parent space rock it came from. In 2010, Bland, Russell and several colleagues applied this idea to the meteorite that Ripert brought back with him. “If it was really a part of a big meteorite, we would have found really low concentrations of these isotopes,” says Kees Welten at the University of California, Berkeley, who led the analysis. But the results went exactly the other way. “What we found was that the concentration was pretty normal for a meteorite of a metre-size or so.”

For many, that seemed final. Science had spoken and Ripert’s mammoth meteorite couldn’t have existed, at least not as he described it. Except, that conclusion raises nagging questions about what to make of Ripert’s tale (see What did Gaston Ripert really see?). Did the captain make it all up, and if so, for what possible gain? For some, the lack of a convincing motive for him to invent his story leaves open a chink of hope that maybe, just maybe, the science was missing something.

Intriguingly, Ripert himself can speak to us from down the years on this point. In a letter to Monod in 1934, he wrote: “I know that the general opinion is that the stone does not exist; that to some, I am purely and simply an impostor who picked up a metallic specimen. That to others, I am a simpleton who mistook a sandstone outcrop for an enormous meteorite. I shall do nothing to disabuse them, I know only what I saw.”

The twins

The iron of God began to cast its spell on Robert Warren back in 2018, when he was working as an engineer in Mauritania for a multinational oil company. One day, he was idly browsing for a weekend adventure when he stumbled across the Wikipedia page for the town of Chinguetti and the rich history of its eponymous meteorite. “I was completely hooked at that point,” says Warren.

At first, Warren spent evenings on Google Earth to see whether he might spot the meteorite sticking out of the sand. But as he read more about previous searches, he realised that despite Russell and Bland’s work, no one had ever conducted a systematic magnetometer survey of what was hiding beneath the dunes.

Before he could do that, however, he wanted to visit Chinguetti. In 2022, he organised a small expedition into the desert retracing Ripert’s footsteps, partly with a faint hope of finding the meteorite, but principally to gather as many clues as possible that would, by a process of elimination, narrow down the search area. He also gathered existing satellite data for the region around Chinguetti that, among other things, revealed the depth of the dunes. To piece all the information together, Robert decided to enlist the help of his twin brother Stephen Warren, an astrophysicist at Imperial College London.

For all their similarities, Robert and Stephen have deep differences. “He’s a scientist who’s worked all his career in an area with absolute gobs of data, and so he likes certainty,” says Robert of his brother, who usually specialises in hunting distant galaxies. Stephen, in his own telling, says his years of research experience means that he has “developed an intuition for how to approach things, and I’m much more sceptical than [Robert]”. But he also admits that his brother has “enormous enthusiasm and energy, and he’s very bold as well.” Putting all the pieces of evidence together, the twins eventually deduced that there were only two feasible locations (see “An unearthly treasure map”).

The story of Gaston Ripert’s nighttime journey to the giant “iron of God” meteorite in 1916 offers some clues to its location. Yet twin brothers Robert and Stephen Warren felt these clues had never been systematically analysed to narrow down realistic search areas. So in 2024 they did this analysis, together with Stephen’s then-student Ekaterina Protopapa.

They used two main lines of logic, the first based on the distance that Ripert could feasibly have travelled. Ripert said he journeyed away from the town of Chinguetti by camel through the night for 10 hours, probably to the south-east or south-west. To estimate how far he went, the Warren brothers travelled to Chinguetti themselves, interviewed local camel herders and even made trips by camel themselves. They concluded that Ripert must have gone at least 10 kilometres from the town but no more than 50 kilometres.

The second factor they considered was the height of the dunes. If this huge meteorite exists, it must be concealed under a dune – a hypothesis that is far from impossible, since the blowing of the wind makes sand dunes move. Since Ripert estimated that his meteorite was 40 metres tall, the researchers ruled out any areas where dunes were less than 30 metres deep, reasoning conservatively that nothing less could effectively hide the unearthly treasure they sought. This suggested two key unsearched areas of deep dunes (marked in red) where the meteorite could be lurking. Their hope was that data from an aerial magnetometer survey could reveal the telltale magnetic signature of the meteorite – if it was there.

Just before Christmas 2022, the Warrens returned to the desert to explore the first of those two locations, an area of dunes south of Chinguetti known as Les Boucles. They took a magnetometer and walked the dunes, taking readings every 50 metres. “This experience of going off into the desert was quite amazing,” says Stephen. “It’s a beautiful landscape. There’s nobody else there. We were doing an exciting experiment. We were hopeful that we would detect it.”

But still, nothing. Both brothers had known from the start that their chances were slim. So why bother looking at all? Here was somewhere that the twins agreed: the scientific consensus is a messy thing, and all pieces of evidence need to be taken into account. The isotope studies seemed to make Ripert’s story seem untenable. Yet balance against that Ripert’s lack of incentive to lie, his reputed good character, the description of the strange needles and the existence of the smaller meteorite itself, and the verdict becomes less certain, says Stephen. “Unless evidence is convincing, I’m open-minded.”

They had one last roll of the dice. In the early 2000s, the Mauritanian government had surveyed the area with an aeroplane magnetometer while looking for mineral deposits and compiled a detailed dataset that wasn’t publicly available. Robert tried asking the government several times, but received no response, and so he resorted to using his old connections in the oil industry to contact people high up in the government.

Finally, in May 2025, Robert’s perseverance paid off, and the data came through. Working by himself with an unfamiliar dataset over a vast area took weeks, looking for any sign of a tiny magnetic field spike that could indicate buried treasure, but eventually, he had his conclusion. In August, in an email to New Scientist, Robert wrote: “We got exactly the data we needed to see if the meteorite is there or not, and the answer is that it is not.”

After searching for this desert treasure for more than seven years, it was a devastating blow. “I was completely crushed,” says Robert. “I kept looking at the data, going, what have I missed?” But it was clear – the meteorite did not exist in the area Ripert had described. It remains possible that Ripert may have seen something smaller, says Stephen, but it can’t be the monster so many have hoped for. “That’s a rather unsatisfactory conclusion, isn’t it? Because then it still might be there. It still would be the biggest meteorite in the world by a factor of 10,000 or something. But life’s like that. It’s not black and white, it’s not cut and dried.”

For his part, Bland can appreciate why the twins felt the urge to investigate against all the odds. “I absolutely understand why [the Warrens] didn’t really take no for an answer,” he says. “If you think you’ve got a different approach, then go for it. So much of science is actually exploration.”

Where does that leave us? We now know beyond reasonable doubt that Ripert’s story can’t be literally accurate. But every scientist who has worked on the iron of God mystery has been left with an unsatisfactory aftertaste. What really went on during that fateful day in 1916? If Ripert was a fantasist, where did he get his bona fide meteorite, which, after all, is of an extremely rare type? “We have to accept that we don’t have the answer to everything,” says Zanda. “I think we have to live with it unless something really happens. It might have happened with what the Warren brothers did. Well, it didn’t.”

But perhaps a thicket of messy, hard-to-explain evidence is exactly where scientists should expect to find themselves. After all, it’s only rarely that something clicks, confusing lines of evidence slot into place and we see something new. Mysteries and inexplicable clues are the fuel that powers the scientific engine.

The great explorer and naturalist Monod himself seems to have thought this way. Zanda recalls standing with him on top of the Guelb Aouinet, the rocky outcrop that he thought Ripert might have mistaken for a meteorite. “Do we ever have to abandon all hope?” Monod said to her, as they gazed over the dunes. “Is it not perhaps a good thing that by refusing to give in to the evidence, the dreams that lie half awake in us all may persist?”

We can’t know what it was that Ripert saw in the desert on that fateful morning in 1916, but it is possible to distil four logical possibilities.

(1) He made the whole thing up

The history of science is littered with frauds and fabulists. Given the bold claim, it is possible that Ripert was simply a liar. But according to letters and character references from scientists and people who knew him, Ripert was reputedly an honest and honourable man. He won the French Legion of Honour, the country’s highest military accolade, and was entrusted with high military posts in Senegal and the Ivory Coast for decades. Ripert never seemed to gain anything from his story, either.

(2) Ripert mistook something else for a huge meteorite

What if the captain did see something, but it wasn’t what he thought? The hot conditions of the desert may have given him an “imagination overheated by the Saharan sun”, as Jean Bosler, a geologist who exchanged letters with Ripert, argued. Then again, Ripert was no fool. He had multiple degrees in natural sciences and mathematics and was a keen amateur geologist, sending rock samples back to France from his various postings around Africa. This means he would have been familiar with the properties of meteorites, says Brigitte Zanda at the French National Museum of Natural History, and is unlikely to have simply made a mistake.

(3) He was telling the truth and we’ve missed something

Despite the strong scientific evidence against it and the Warrens’ exhaustive search (see main story), there are always what-ifs. Perhaps the area Ripert travelled to that night wasn’t anywhere near where he later said it was. If so, the meteorite might be out there in a location no one has thought to search. It could also be significantly smaller than Ripert estimated and thus more difficult to find.

(4) Ripert was telling only part of the truth

A year after the nighttime camel trip, the man who guided Ripert died, possibly from poisoning. Does this betray a hint of an otherwise secret intrigue? Perhaps. What we can say confidently is that talk of Ripert’s honour overlooks the fact that he apparently broke the vow he gave his guide to keep the iron of God’s location secret. That allows an intriguing final possibility: what if Ripert did see the meteorite but deliberately misled people as to its exact whereabouts? Maybe in his mind, this messy compromise kept his promise to keep its location secret, while simultaneously revealing at least its existence to the wider world.

Ви тримаєте на руках свою новонароджену дитину і дивитеся в її прекрасні очі; Ви в аеропорту чекаєте на члена сім’ї, який повернеться з річної подорожі, і раптом бачите, як вони йдуть до вас; Або ви сидите на спортивному стадіоні, і ваша команда тримає свій трофей після років боротьби. У кожному разі ви відчуваєте глибоке почуття зв’язку, що наростає у вас, ваша шкіра побігає мурашками, а очі наповнюються слізьми.

Звучить знайомо? Можливо, ви не знаєте цього терміна, але це відчуття — «кама мута», нова назва емоції, яка викликає все більший інтерес у психологів. Це знаменує деякі з найважливіших моментів у наших стосунках із родиною, друзями та широким суспільством. Свідомо шукаючи можливості спровокувати цю емоцію, ви можете наповнити своє життя більшим змістом і посилити почуття соціального зв’язку.

Все почалося в 2012 році з розмови між антропологом Аланом Фіске з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та його колегами Томасом Шубертом і Беатом Зайбтом, які зараз працюють в Університеті Осло в Норвегії. Він поцікавився, чи починаємо ми плакати після перегляду фільмів зі щасливим кінцем? До того часу психологи здебільшого зосереджувалися на сльозах як на знаку смутку.

Неформальні дискусії незабаром перетворилися на серйозне наукове дослідження, починаючи з тривалих інтерв’ю та анкетування про сильну емоційну реакцію людей на позитивні події. Незабаром команда знайшла набір функцій. Спочатку описи часто давалися в термінах руху, таких як «переміщення», «похитування», «транспортування» або «підняття». По-друге, це супроводжувалося специфічними фізичними відчуттями, у тому числі сльозливими очима, мурашками по шкірі, незначною перервою дихання та теплом у грудях. По-третє, і, мабуть, найважливіше, він виникає внаслідок інтенсифікації певного роду соціальних відносин.

Це відчуття може виникати в багатьох різних контекстах – від того, коли батьки піклуються про свою дитину, до того, коли двоє закоханих возз’єднуються або двоє друзів діляться своїми секретами. Щоб охопити весь спектр досвіду, дослідники закинули свою сітку далеко й широко. Наприклад, один із його студентів відвідував зустрічі Анонімних Алкоголіків і виявив, що це почуття часто виникає через безумовне прийняття іншими членами.

«Замість того, щоб відчувати себе самотнім і зовсім нещасним через те, ким ти є і що ти зробив, ти виявляєш, що цей жахливий момент у твоєму житті тісно пов’язує тебе з іншими людьми», — каже Фіске.

Ця реакція також може виникнути під час релігійної відданості, наприклад молитви, коли людина може відчувати сильний зв’язок із божеством. Це звичайна реакція на громадські події, такі як спортивні матчі, де ви можете відчути надзвичайне захоплення або гордість за свою команду після боротьби за перемогу, або меморіал, де ви дякуєте тим, хто пожертвував своїм життям за вашу країну.

Якою б багатою не була англійська мова, у нас немає жодного слова, щоб описати цей досвід. У результаті ми часто не можемо розпізнати спільні характеристики емоцій у різних ситуаціях. «Це основний аргумент, який ми наводимо», — каже Фіске. «Це той самий настрій».

Він і його колеги запозичили слово з санскриту: немає роботиЩо означає «бути натхненним любов’ю». «Санскритська фраза здавалася дуже поетичною», — каже Фіске.

Іноді він описує це як почуття «розпаленої любові» і каже, що воно розвинулося, щоб переконатися, що ми дбаємо про людей, які для нас найважливіші. Зрештою, у доісторичні часи наші соціальні зв’язки могли бути важливими для нашого виживання, а емоції, які зміцнювали ці зв’язки, могли дати нам явну перевагу. Соціальний зв’язок сьогодні є величезним чинником здоров’я та виживання людини. Як і інші «самоперевершені» емоції, такі як трепет, кама мута може допомогти нам отримати кращий погляд на наше життя, що покращує наше загальне самопочуття.

Як знайти Кама Мута

Завдяки нашій надзвичайній здатності до емпатії ми можемо відчути мутизм Кама шляхом перегляду відео інших людей, і це, здається, поширюється на різні культури. Під час дослідження, проведеного Фіске та його колегами, учасникам із США, Норвегії, Китаю, Ізраїлю та Португалії показали відео, наприклад уривок із документального фільму, де лев возз’єднується зі своїми колишніми доглядачами. Безперечно, ці короткометражні фільми, що зображують напружені моменти заручин, з більшою ймовірністю спровокують мутацію кама, ніж фільми, що зображують більш приземлені соціальні ситуації.

Ці експерименти свідчать про те, що мутація Kam може мати важливі наслідки, такі як підвищення мотивації людей створювати та підтримувати стосунки. Наприклад, після того, як відчули емоції, учасники дають вищі оцінки таким твердженням, як «Я відчував сильнішу прихильність до стосунків» і «Мені хотілося когось обійняти».

Люди часто відчувають кама муту під час концертів через красу музики та відчуття єдності. «Люди підходять до незнайомців у вестибюлі й кажуть: «Вибачте, чи можна вас обійняти?», — каже Фіске. Шанувальники Тейлор Свіфт, можливо, не здивуються: під час рекордного туру Eraz для Swifties було звично обмінюватися браслетами дружби з оточуючими.

Деякі люди особливо схильні відчувати кама-мутизм, і це, схоже, пов’язано з їхньою емпатією. Але в повсякденному житті ми всі можемо навчитися бути більш чуйними, уважно слухаючи оточуючих.

«Коли люди відчувають себе добре почутими, вони відчувають себе комфортніше зі своїм слухачем, і вони можуть більше розкривати себе, а також краще саморефлексувати», — каже психолог Кеннет ДеМарі з Університету Буффало в штаті Нью-Йорк. Він припускає, що це сприяє швидкому розвитку відносин, що повинно призвести до відчуття мутації кама.

ДеМарі нещодавно випробував це в серії співпраці з експертами з розмови з Університету Хайфи в Ізраїлі. В одному дослідженні дослідники встановили виклик Zoom між двома незнайомцями, одного з яких попросили поділитися особистим досвідом з іншою людиною. У другому їх просили пригадати минулу розмову або уявити майбутню розмову.

У кожному випадку знайомі почуття любові спалахували в результаті почуття уваги та прийняття. Коли прослуховування було високої якості, учасники відчували себе більш зацікавленими. Крім того, виявляється, що не має значення, хто був слухачем чи тим, кого чують. «Якщо ми уважно прислухаємося, прості розмови, які ми ведемо щодня, можуть створити справді значущі зв’язки», — каже ДеМарі.

Є багато інших способів відчути Kama Mutt, навіть якщо ви один. Читання або перегляд історій кохання може бути очевидним вибором, але перегляд відео про милих котів працює так само добре, оскільки ваше серце палає до вразливої ​​істоти, яка потребує вашого захисту.

Активне та навмисне виховання емоцій може змінити ваш погляд на себе. У минулому ми, можливо, свідомо придушували емоції. «Ви можете подумати: «Боже мій, я не збираюся розчулюватися», — каже Фіске. «Але знання про це почуття і те, що його відчувають усі, дає вам право насолоджуватися ним».

Але спочатку час насолодитися вашим милим жартом!

Read More Десятий RPS Christmas Cracker 2025

В результаті зоряне небо видно навіть із центру міста. Баффало-парк Флагстаффа, всього за кілька миль від центру міста, має близько 4 балів за шкалою Бортеля, яка вимірює рівень світлового забруднення. (Шкала змінюється від 1, можливо, на найтемнішому небі, до 9, скажімо, подібно до забрудненого світлом нічного неба Нью-Йорка. Щоб побачити Чумацький Шлях, небо має бути нижче 5.)

Американська астронавтка в’єтнамського походження розповіла про свою депресію після того, як на початку цього року зазнала «цунамі переслідувань» після свого першого з 1963 року польоту в космос, у якому здійснили лише жінки.

Аманда Нгуєн, 34-річна науковець і борець за громадянські права, була частиною 11-хвилинного космічного польоту Blue Origin, у якому також були поп-зірка Кеті Перрі та Лорен Санчес, журналістка та дружина засновника Blue Origin Джеффа Безоса.

Дехто критикував політ, який так висміювали, через його витрати та вплив на навколишнє середовище.

Говорячи про цей досвід, пані Нгуєн, яка стала першою в’єтнамкою, яка полетіла в космос, сказала, що її мрії були поховані під «лавиною женоненависництва» через негативну реакцію.

У заяві, опублікованій в Instagram, пані Нгуєн сказала, що коли її колега по екіпажу Гейл Кінг, американська ведуча новин, зателефонувала, щоб перевірити її протягом кількох днів після польоту, «я сказала їй, що моя депресія може тривати роками».

Він описав висвітлення новин і реакцію в соціальних мережах після поїздки як «напад, проти якого жоден людський мозок не здатний витримати».

«Я не залишав Техас протягом тижня, не в змозі встати з ліжка. Через місяць, коли старший співробітник Blue [Origin] Мені подзвонили, мені довелося покласти трубку, тому що я не могла говорити крізь сльози».

Пані Нюген, яка працювала вченим, досліджуючи жіноче здоров’я, і проводила багато експериментів під час польоту Blue Origin, сказала, що все, що вона робила – як науковець, мої дослідження жіночого здоров’я, роки, які я тренувався для цього моменту, експерименти, які я проводила в космосі, історія, яка творилася як перша в’єтнамська жінка-астронавт, у 50-ту річницю американо-в’єтнамської війни, як дитина човна. біженців. В, обіцянка, яку я дав своїй тій, хто вижив. […] Були поховані під лавиною женоненависництва».

Пані Нгуєн найбільше визнана за свою роботу із захисту громадянських прав осіб, які пережили сексуальне насильство.

В інтерв’ю в березні вона розповіла Guardian, що відклала свої амбіції стати астронавтом після того, як її зґвалтували в університеті та роками боролася за справедливість.

Через вісім місяців після здійснення своєї мрії він сказав, що «туман скорботи почав розсіюватися», і подякував тим, хто йшов за ним, і посилав йому найкращі побажання. «Ви всі врятували мене», — сказала вона.

Він сказав, що, незважаючи на негативну реакцію, «з’явилася величезна кількість хорошого [the flight]”, перераховуючи можливості привернути увагу ЗМІ до її досліджень жіночого здоров’я та зустрітися зі світовими лідерами щодо її адвокаційної роботи.

Ракета New Shepard компанії Blue Origin стартувала з місця запуску в Техасі у квітні та перенесла екіпаж із шести жінок у 11-хвилинний політ, який перетнув міжнародно визнаний кордон космосу.

До екіпажу також увійшли аерокосмічний інженер Айша Боу і режисер Керріон Флінн.

Ракета New Shepard не потребує керування людиною та є повністю автоматизованою.

Blue Origin — приватна космічна компанія, заснована в 2000 році підприємцем-мільярдером Джеффом Безосом, який також заснував Amazon.

У п’яти милях на південь від центру Лос-Анджелеса промисловий квартал у Верноні споживає стільки ж електроенергії, скільки невелике місто.

Усередині триповерхової будівлі площею 242 000 квадратних футів, відомої як LAX01, ряди передових чіпів штучного інтелекту гудуть у шести будівлях даних, споживаючи достатньо електроенергії для живлення понад 26 400 будинків протягом року. Процесори є частиною швидкозростаючої мережі центрів обробки даних, яка змінює цей іржавий промисловий куток округу Лос-Анджелес.

Вернон має трохи більше 200 жителів і довгу яскраву історію, яка бере початок від його промислових коренів. Протягом багатьох років він був уражений корупційними скандалами та звинуваченнями в забрудненні навколишнього середовища.

Свого часу він був на межі некорпорації на тлі звинувачень, що десятиліттями його контролювала невелика група сімей та їхніх партнерів. Його історія надихнула на створення сезону кримінальної драми HBO “Справжній детектив”.

Сьогодні Вернон стає малоймовірним центром для інфраструктури ШІ Південної Каліфорнії.

«Гонка за суперінтелектом змінює вимоги до інфраструктури в кожній галузі», — сказав Майкл Уолл, виконавчий віце-президент компанії Prime Data Centers, яка побудувала центр обробки даних Vernon. «Ми працюємо над тим, щоб дати компаніям фундамент, необхідний для створення та розгортання моделей штучного інтелекту наступного покоління — швидше, ефективніше та в масштабах».

Prime та інші розробники, включаючи Goodman Group, Coresight і Digital Realty, планують сотні мегават потужностей нового центру обробки даних у Верноні, сказав Даррен Ідс, керуючий директор JLL, який спеціалізується на центрах обробки даних.

Компанії купують майно Vernon і модернізують його, додаючи сучасні системи охолодження до старих офісних будівель і заповнюючи закриту бійню, де колись містилися свині, сучасними чіпами.

«Ми давно не бачили нових центрів обробки даних у Південній Каліфорнії», — сказав Ідс. «Є нова хвиля, яка вдаряється по берегу, керована переважно штучним інтелектом».

Інтер’єр Prime Data Center у Верноні.

(Lambda, Inc.)

Виготовляється по всій країні.

За даними Goldman Sachs, у 2025 році Google, Amazon, Microsoft і Meta інвестують 465 мільярдів доларів у створення обчислювальної та мережевої інфраструктури для ШІ.

Гарвардський економіст підрахував, що без інвестицій у центри обробки даних зростання ВВП США цього року могло б майже припинитися.

У Лос-Анджелесі понад 70 центрів обробки даних. Центром для них вже давно є будинок One Wilshire у центрі Лос-Анджелеса. Це місце призначення масивних підводних кабелів, які з’єднують США з Азією.

Усі великі телекомунікаційні оператори розташовані в будівлі, створюючи щільну екосистему центрів обробки даних для таких провайдерів, як Netflix, Amazon і Microsoft.

У міру того, як One Wilshire стає все більш переповненим, компанії-центри обробки даних розташовуються у Верноні, приваблені його безкоштовною, відносно дешевою електроенергією та близькістю до One Wilshire.

Vernon керує власною державною комунальною компанією, яка забезпечує споживачів електроенергією, водою, газом і оптоволоконним Інтернетом. Завдяки цьому місто може запропонувати додаткову потужність електроенергії за ставками, меншими ніж вдвічі нижчими від інших постачальників Південної Каліфорнії.

Вернон також чарівний через відсутність у нього НІМБІЗМУ.

Його населення настільки мало, що поблизу є кілька сусідів, які б помітили чи протестували проти будь-якого потенційного шумового забруднення чи іншого впливу на навколишнє середовище від центрів обробки даних.

По всій країні громади заблокували або відклали мільярди доларів запланованих інвестицій у центри обробки даних, стурбовані тим, що вони можуть використовувати занадто багато води та спровокувати підвищення тарифів на електроенергію.

Протести відбуваються як у червоних, так і в синіх округах і стосуються як міських, так і сільських громад. Місцевим прикладом є постійні затримки щодо запропонованого центру обробки даних у Монтерей-парку.

Вернон відповів на прохання про коментарі, поділившись документом із поширеними запитаннями, у якому говориться, що забудова не вплине на ціни на електроенергію чи доступність води для мешканців чи підприємств.

«Для забезпечення нового електричного навантаження та потреби у воді не потрібні додаткові закупівлі електроенергії чи води – витрати, які в інших комунальних юрисдикціях часто призводять до підвищення тарифів», – йдеться в документі.

«На сьогодні місто не отримало жодних заперечень від громади», — сказав речник в електронному листі.

Деякі аналітики кажуть, що зростання попиту на електроенергію, а також зростання вартості будівництва інфраструктури для її доставки неминуче призведе до підвищення тарифів на електроенергію.

Каліфорнія вже є третім за величиною центром обробки даних у країні після Техасу та Вірджинії. Очікується, що споживання електроенергії досягне рекордних рівнів через попит на електроенергію центрів обробки даних. Комунальні підприємства, такі як Pacific Gas & Electric, планують витратити 73 мільярди доларів на модернізацію ліній електропередачі.

Аналіз Bloomberg показує, що за п’ять років витрати на електроенергію в районах, розташованих поблизу центрів обробки даних, зросли на 267%.

Каліфорнія історично була ринком, якого центри обробки даних намагалися уникати, коли це було можливо, через високі витрати на землю та електроенергію в штаті та його жорстке законодавство.

Ідс з JLL пояснив, що місцеве законодавство обмежує проекти потужністю до 49,9 мегават, щоб уникнути надмірної паперової роботи та ліцензійних вимог для великих об’єктів. Це одна з причин, чому пропонований центр обробки даних у Верноні нижче цієї межі.

Тим не менш, попит на ШІ продовжує зростати. Якщо так триватиме й надалі, аналітики кажуть, що потужність Вернона також може досягти меж через приплив нових центрів обробки даних.

«Коли ми думали про центри обробки даних, ми не говорили про мегавати, ми просто думали про кіловата», — сказав Роберт Брукс, віце-президент із продажів Lambda, фірми хмарних обчислень, яка орендувала більшу частину центру обробки даних LAX01.

Традиція останнього року, яка триває вже більше десяти років, включала рецидивістів, а також інші смертельні випадки le journalЯк домен, для вашого представника, а також для ваших офіцерів поліції дуже зручно відвідувати вас для виконання ваших завдань, Voici les premières cas qui ont retenu notre attention en 2025,

Маленька причина для однієї біса серйозної проблеми

The Hells Angels Жан-Клода Біне «Complete Patch» анонсували свій останній день 2-годинним випуском Pantalone 12 вересня під час фестивалю Saint-Tite.

48-річний чоловік був навчений поліцейськими як стороння особа, відмовився від ідентифікатора та спровокував суперечку.

Cella lui à value des charges d’entreve et de voix de fait sur un agent de la paix.

Порушуйте правило уникати сечовипускання в громадських місцях.

Lanulingas de Val-d’Or… n’est plus une party de plaisir

Le Duo насолоджувався захоплюючим перформансом орального сексу в Aumne 2024 і одночасно зібрав Explicar of Val-d’Or Degra.

La photography suggestive une été prize de la scene avet fait fortement rigir sur les résaux socioux. Les deux performeurs font fais à des selections d’actions indecentes depuis favrier dernier.

Попросіть підлітка скопіювати диск під час перегляду порно

Педофіл Ален Ланьє потребує придбання копії диска на великій поверхні протягом тривалого періоду часу… так само, як підлітку потрібно придбати колекцію порнографії.

Нещодавно житель Бушервіля подав комерційний звіт, що містить 800 000 файлів порнографії.

У техніків не виникло проблем зі зв’язком зі своїм контактором.

Загалом 168 фотографій і шість відео є непристойними для підлітка.

Жанв’є Дерньє, як кажуть, був засуджений до в’язниці у віці 68 років.

SAIL АБО VALENT ЗА 750 000 ДОСТУПНІ НА БОРТУ

Nasim Gosselin et penser deux fois avant de parlor ou cellulaire alres qu’il conduisit un vehicule remplé de 750 000 таблеток метамфетаміну.

З огляду на перехоплення, у віці 29 років ми перевіряли панель управління, а інший хлопець все-таки закінчив.

Госселін A écopé de trois ans et demi de penitensier ou printemps dernier.

Отримання ліцензії як вид для мене

Елліот почав шукати невелику компанію на невеликій фондовій біржі в Квебеку, яка була заснована лише місяць тому.

Щоб уникнути нападу на жертву, наприклад злочинця віком за 30 років, особу можна впізнати під час допиту, не намагайтеся зайняти першочергову позицію, щоб ідентифікувати фрагмент. Son adn australien été prelevé sur la seine.

Des cameras були капітанами, щоб звинувачувати один одного. Комплект меблів надав візуальний сервіс. Я шукаю pine deux jour plus tard.

En mars dernier, comoun a donce playde coupable et devet écoup d’une pine de huet ans de détention. Син намагався зосередитися на процесі.

Натисніть тут для отримання додаткової інформації

Отман Корчал знав, що його попросили досягти мети «Motards et des Cades», але була прийнята стратегія, щоб поставити під загрозу поліцію.

Окрім арешту сина, 23-річного хлопця звинуватили у змові з метою поранення персоналу та гомофобії.

A depuis été déclarer et déclarer coupable de harsélement et de voix de fait sur des de la paix. Avril Dernier, Il écope d’une pine avec cercis, d’une probation de trois ans et de 240 heures de travaux communautaires.

том а-ля Місія нездійсненна Оцінка

Introduction par le tit, harnache avec des cordes…on se chroirite en plein film d’action à la Місія нездійсненна Зверніть увагу на коментар Жана-Паскаля Мерсьє, ціна отримання комерції встановлена ​​на рівні понад 200 000 доларів США.

Якщо ви створите складний план, я зможу працювати не більше року і дати вам віддачу в прем’єрному обсязі, в п’ятикратному розмірі, з прогнозними викидами.

Або нас хвилює те, що ми почнемо працювати як найманий працівник.

У лютому 33 жителі Квебеку та 29 місяців ув’язнення були засуджені до 29 місяців ув’язнення під час розслідування за злочини cess у SQDC та п’ятикратної експертизи в камері для сеансів.

mens de mort dans une chanson tiktok

У випадковому випадку загроза породжує небезпеку. Оцінка Sherbrocois Ерін Кувельє залежить від іншого дня.

Це учасниця, яка є трендом на TikTok, жінка 23 років заспівала пісню: «я можу вбити свого колишньогоТекст у перекладі: “Je pourrais tuer mon ex.”

Насолоджуйтесь цим відео як ігровою датою, яка показує досвід Актрис в її останній день у, як я вважаю, ще одному турнірі, який доводить стосунки до крайнощів. Elle a don’t été recognizable couplet de harselement et a écopé de deux ans de probation ansi que de 125 hers de travaux communautaires.

Мене ошукала Costco… Компанії одного хлопця

Деталізуючи іншу схему, запущену шахрайською компанією Costco, компанія повідомила про продажі в розмірі 1,5 мільйона доларів США та виплати як члену протягом наступних кількох днів.

Понад 36 ефективних 446 транзакцій на веб-сайті Costco, пов’язаних із використанням кредитних карток жертв шахрайства.

Більше того, ви можете використовувати чудовий дім, щоб змінити поштову адресу за місяць або більше, поки ви купуєте та отримуєте свої статті.

Мене засуджують до ШІЗО у вересні, я заволодію будинком.

Il revient sur les licks du volume des lendmans

У вересні 2024 року Френсіс Вексу витратив понад 25 000 доларів на гольф і речі в готелі PGA Hotel Le Reine Elisabeth і отримав резиденцію як кредитора за грошовий приз.

Це добре, досить поставити Polos, Casquets, Vestiges і Chaucer’s Derober. Les larcens saient produits en marge de la coup des Presidentes, presente au Golf Royal Montréal. Vexu avet donc rapidement et arête.

L’homme de 47 ans à écope de 12 mois de unition en Janvier Dernier.

Національна профспілка RCMP критикує «оманливу» доповідь урядової комісії Альберти, яка закликає уряд прем’єр-міністра Даніель Сміт продовжувати кроки з позбавлення фінансування Маунті.

Глава Федерації національної поліції Брайан Сове каже, що комісія Alberta Next намагається відновити пропозицію, яку жителі Альберти вже відхилили.

І вони кажуть, що звіт комісії використовує застарілі посилання та неправильну федеральну політику, щоб виправдати свою позицію.

Група Alberta Next була створена та очолювана Смітом для пошуку відгуків громадськості про те, як відновити відносини з федеральним урядом.

Комісія провела опитування та особисті зустрічі в ратуші цього року та опублікувала свої рекомендації безпосередньо перед Різдвом.

2:09
Рекомендації Alberta Next просуваються до непопулярних пріоритетів

У своєму звіті від 18 грудня було сказано про занепокоєння з приводу ефективності федеральної поліції та закликано уряд продовжувати плани щодо передачі служб охорони громадського порядку RCMP провінційному колезі. У ньому сказано, що особисте голосування продемонструвало підтримку видалення Red-Dawn Mounties, тоді як коментарі в Інтернеті категорично виступали проти цього кроку.

«Онтаріо та Квебек показали, як провінційна поліцейська служба може співпрацювати з федеральним відділом злочинності RCMP. Зараз Альберта є великою провінцією, і їй також слід прийняти цей базовий елемент самоврядування», — йдеться в повідомленні.

Отримуйте останні національні новини

Щоб отримувати новини, що впливають на Канаду та в усьому світі, підпишіться на сповіщення про екстренні новини, які надсилатимуться прямо вам.

У звіті наголошується на скороченні набору, кажучи, що в поліції є 500 вакансій. Це становить приблизно одну шосту від загальної кількості офіцерів, за надання яких провінції та муніципалітети платять Оттаві, йдеться у звіті.

Але є «велика кількість» кандидатів у муніципальну поліцію, що розвивається, у Гранд-Прері, Альта., йдеться у звіті, використовуючи місто з населенням близько 70 000 осіб як приклад того, чому провінція може досягти успіху там, де федеральна організація похитнулася.

2:05
Альберта оприлюднила ім’я та пропонованого керівника поліції провінції

У звіті комісії Alberta Next також зазначається, що, оскільки Оттава прагне переглянути свої поліцейські сили, вона відмовиться від поліцейської діяльності провінцій, коли чинні угоди закінчаться у 2032 році.

Сове заперечив обидва ці твердження, назвавши звіт «політично вмотивованим» і таким, що затьмарює реальність на місці.

«Це включає застарілі посилання на кадрові проблеми RCMP і спотворення федеральної політики, незважаючи на те, що федеральний уряд нещодавно підтвердив свою прихильність RCMP працювати за контрактом після 2032 року», — сказав Сове в заяві в понеділок.

Представник Служби громадської безпеки та надзвичайних ситуацій Артур Грін відповів на коментарі профспілки, заявивши, що уряд отримав рекомендації групи, вони будуть переглянуті, і уряд вживає заходів, щоб забезпечити задоволення потреб громадської безпеки провінції.

«Після повного функціонування Служба поліції шерифів Альберти допоможе усунути прогалини, скоротити час реагування та посилити й підтримувати всі правоохоронні органи в провінції, включаючи RCMP, поліцейські служби корінних націй і муніципальну поліцію», — сказав Грін.

1:37
RCMP Альберти критикує «брехню» міністра громадської безпеки, виправдовуючи провінційну поліцію

Як частина поточної угоди між федеральним і провінційним регіонами, RCMP контролює близько 20 відсотків населення Альберти, йдеться у звіті. Через це це свідчить про те, що питання є занадто вузьким, щоб виправдати референдум у масштабах провінції.

Заступник комісара RCMP Альберти Тревор Дарру заперечив твердження звіту в заяві, опублікованій у понеділок.

Дарру сказав, що гори патрулюють 95 відсотків території провінції та близько 40 відсотків населення.

Дарру визнав, що, незважаючи на те, що RCMP важко наймати та утримувати офіцерів, вона отримала понад 4600 заяв до квітня 2024 року та працює над розвитком своєї робочої сили.

&copy 2025 Канадська преса

Your iPhone is your daily tether to the internet. From using it to avoid traffic jams on the way home, to catching up with friends and family, you want a device that works for you. If you’ve noticed your phone has started to slow down, and isn’t performing the way it used to, it might be time to adjust some settings. Thankfully, there are plenty of options that’ll let you tweak your iPhone and rejuvenate it, rather than needing to shell out for a brand-new device.

Whether you’re looking to protect your privacy, extend your battery life or just make your iPhone feel more like yours, a few simple tweaks can go a long way. These 24 iOS settings will help you get more from your device with less effort.

Don’t miss any of CNET’s unbiased tech content and lab-based reviews. Add us as a preferred Google source on Chrome.

1. Stop apps from tracking your exact location

Apps like DoorDash and Postmates require your exact location to deliver food to the right location or directly to you. That doesn’t mean every application on your iPhone needs to know precisely where you are at every moment. That’s why you can prevent an app from tracking your exact location. 

In the Settings app, choose an application (like Instagram, for example), tap Location and then toggle off Precise Location. Any app with Precise Location off will only know your approximate location, within a few miles.

2. Turn the back of your iPhone into a button

The back of your iPhone can be used as a secret button to activate certain actions such as taking a screenshot, enabling low power mode or running a shortcut that can automatically play music when you arrive at the gym. The Action Button on the iPhone 14 Pro and Pro Max, iPhone 15 and 15 Plus, and iPhone 15 Pro and Pro Max models do the same, but if you have an older model, the back of your iPhone works.

The option is hidden deep in your settings; here’s how to find it.

In the Settings app, go to Accessibility > Touch > Back Tap and choose one of two options: double tap or triple tap. You should see a list of actions you can run by tapping the back of your iPhone, like opening your camera, turning on the flashlight and scrolling up and down. Tap an action or shortcut to enable it with Back Tap.

3. Extend the lifespan of your battery

On the iPhone 15 and later, head to Settings > Battery > Charging and move the Charge Limit slider. You can choose from 80% all the way up to 100%. (This is the default. Your iPhone will charge to within a few points of your chosen percentage and then stop charging.)

Why do this? Well, lithium-ion cells last longer when they spend less time fully charged, which improves their lifespan. Try the 95% option and see how well it works for you throughout the day. If that’s more than enough battery life, you can try some of the lower percentage point options.

4. Enable Live Voicemail to get real-time voicemail transcriptions

You get a call and don’t want to necessarily pick up unless it’s important. Unfortunately, the only way you’ll know is if you listen to a voicemail left after the call. With iOS 17, you can read a real-time transcription of any voicemail being left. That’s right: If someone is leaving you a voicemail, you can read it on your phone and choose to pick up the call, connecting you with the person leaving the voicemail.

The Live Voicemail feature isn’t on by default, so go to Settings > Phone > Live Voicemail and turn it on. That’s it.

5. Bring back full-screen incoming call alerts

If your iPhone is unlocked and you receive a phone call, a banner-style notification appears at the top of your screen, with a small photo and name or number of the person calling, and the options to pick up or deny the call. 

This wasn’t always the default option. In the past, incoming calls would take over your entire display when your iPhone was unlocked. It was disruptive, sure, but it also got the job done. The banner may be a welcome change for many because it’s more discreet and allows you to use your phone while receiving a call. 

If for any reason you’re not a big fan of the banner and want to revert to the more attention-grabbing full-screen alert, go to Settings > Phone > Incoming Calls and tap Full Screen.

6. Turn off 5G coverage you don’t want or have

Apple touts a Smart Data feature that’s specific to its 5G phones that will automatically switch between 4G LTE and 5G networks based on how you’re using your device. You may find that your iPhone’s battery drains faster than it did before. If you don’t want to sacrifice battery life for faster 5G speeds, shut it down. You can always turn 5G back on when you want it, or when service in your area improves.

To turn off 5G on your iPhone, forcing it to always use 4G LTE (even if you have 5G coverage), open the Settings app, then go to Cellular > Primary > Voice & Data and tap LTE. Alternatively, if you want your iPhone to exclusively use a 5G connection when available, you can select 5G On.

7. Fine-tune how much data is used by a 5G connection

If you’re happy with your 5G performance, here’s a network-related setting you should check out. Go to Settings > Cellular > Primary > Data Mode, where you’ll find three options: Allow More Data on 5G, Standard and Low Data Mode.

Even though you can read brief descriptions below the three settings, they don’t paint a complete picture of the first option. According to an Apple support document, allowing more data on 5G will give you high-quality video and FaceTime calls. It also lets your phone download software updates and stream high-definition Apple TV and Apple Music content, and it allows third-party developers to improve their respective apps.

The default setting on this page will depend on your carrier and data plan, so it’s a good idea to check your iPhone and make sure it’s correctly set to your preference.

8. Stop apps from cluttering up your home screen

The App Library is a place where you can quickly find and access all of your applications. And while apps are housed here, all newly downloaded apps also appear on your home screen. This may not be a problem if you download apps sparingly, but if you’re installing new apps on a consistent basis, they can quickly clutter up your home screen.

To stop downloaded apps from appearing on your home screen, go to Settings > Home Screen & App Library and select App Library Only. If you want to find the app, you’ll have to swipe left on your home screen until you reach the App Library.

9. Unlock your phone while wearing a face mask

If you wear a mask in public, unlocking your iPhone with Apple’s Face ID technology can be frustrating. Because half of your face is covered, Face ID just doesn’t work. And while entering your passcode to unlock your phone works, it’s not as convenient. 

With iOS, you have the option to turn on a face unlock feature that makes it easy to unlock your iPhone when you’re wearing a face mask. Before the update, you could only unlock your iPhone if you owned an Apple Watch. 

To unlock your iPhone with your Apple Watch, open the Settings app on your iPhone and then open the Face ID & Passcode option. Scroll down until you find the Unlock with Apple Watch section (you must be connected to an Apple Watch for the setting to appear), where you can turn on the feature for any watches linked to your iPhone. 

If you have an iPhone running iOS 15.4 or later, you can unlock your iPhone while wearing a mask without an Apple Watch. Go to the Settings app and open Face ID & Passcode. From there, you can toggle on the Face ID With a Mask option. It’s pretty awesome. 

10. Put the address bar in Safari back on top

The address in Safari migrated to the bottom of the screen a few years back; welcome for those with smaller hands who had difficulty reaching it with one hand at the top. This move might feel more natural, since it’s closer to the keyboard and where you typically place your thumbs, but it can be off-putting since some people are used to seeing the URL bar near the top of the screen.

If you want to put the address bar back at the top of the screen, go to Settings, tap Safari and choose the Single Tab option under the Tabs subheading.

11. Add features that can be used when your iPhone is locked

There are times when you might want to have certain info handy even when your phone is locked. That’s why Apple allows you to enable some features without having to unlock your devices, such as the notification center, Control Center, the ability to reply to messages and the Wallet app.

To customize the features you’d like to access on the lock screen, launch the Settings menu, tap Face ID & Passcode and enter your passcode when prompted. Scroll down until you see the Allow Access When Locked section, and toggle the sliders based on your preferences. 

12. Make your favorite email app or web browser your default

It’s not all about Safari. On your iPhone, you have the ability to choose your own default apps, at least for email and web browsing. That means that when you tap a link or an email send button, your iPhone will automatically launch the web browser or email provider of your choosing rather than Safari or Mail. 

To get started, open the Settings menu and select the app you’d like to set as a default (such as Google Chrome or Outlook). You should then see a button that says Default Mail App or Default Browser App. Tap that option and select the app of your choosing instead of Safari or Mail.

13. Get full notifications on your lock screen

The first time you experience Apple’s Face ID tech, you’ll notice that you can’t see the content of new alerts and notifications on the lock screen. For example, instead of seeing who sent you a text message and what it says, you’ll only see a generic Messages alert.

By default, all iPhones with Apple’s Face ID tech will hide the content of an alert until you pick up your phone and unlock it. It’s a privacy feature that I rather enjoy, but I also understand how it could be annoying (I’ve heard a few complaints from readers and family members alike).

You can change how notifications appear on your lock screen by going to Settings > Notifications > Show Previews and selecting Always. Conversely, you can select Never if you want to keep the content of your notifications always hidden from the lock screen.

14. Turn off (or on) HDR video for sharing videos

The iPhone can record high dynamic range (HDR) video with Dolby Vision. That means your videos are typically brighter, with more accurate colors and improved contrast. That may be ideal for some, but if you don’t want videos that are automatically adjusted because you want to do it on your own, there is a way to disable the feature.

You can turn off HDR video by going to Settings > Camera > Record Video and turning the switch next to HDR Video to the Off position. Going forward, all videos will be captured in the standard dynamic range.

15. Customize your home screen with fancy wallpaper

Another home screen tweak you should make involves your wallpaper or background. Apple has many wallpapers of its own, with a pretty cool twist. 

Open the Settings app on your iPhone and select Wallpaper from the list. Make sure the switch labeled “Dark Appearance Dims Wallpaper,” which you’ll see below the two thumbnail previews of your wallpaper, is turned on. Now, tap Choose a new wallpaper and select either Stills or Live. Look for the circle near the bottom of each wallpaper. It’s half black, half white. 

That circle means that the wallpaper has both light and dark mode versions and will change automatically based on the system status of your phone. 

You can also set live wallpapers as your background if you’re not sold on dark and light mode.

16. Turn on dark mode to save your battery

Speaking of dark mode, if you don’t want to have to repeatedly adjust your screen’s brightness, you can use your phone’s dedicated dark mode. Dark mode converts all of the white backgrounds in apps to, more often than not, a black background. In turn, your phone is able to save battery power thanks to the darker colors. 

Turn it on by going to Settings > Display & Brightness and selecting the Dark option at the top of the screen. You can also just swipe down from the top-right of your iPhone and tap the Dark mode icon in the Control Center.

Apple’s apps will automatically switch to a dark color scheme, and most third-party apps have also adopted the feature. 

17. Manage your notifications with Focus Mode

We get a lot of notifications every day, but not all of them are relevant all the time. That’s why Apple introduced a feature called Focus Mode. Think of it as a custom Do Not Disturb feature that’s tailored to specific circumstances. 

Focus Mode blocks less relevant alerts while allowing notifications from important people and apps to come through so that you don’t miss anything. You can set up different types of Focus Modes for specific circumstances. 

Apple currently offers options for Do Not Disturb, personal, sleep, work, driving, fitness, gaming, mindfulness and reading, but you can also create your own custom mode. You can schedule Focus Modes so that they turn on automatically when needed and display your status in apps so that others know you have notifications silenced. 

To get started, open the Settings menu, tap Focus and choose one of the available options to set up your notification preferences. Tap the plus (+) symbol in the top right corner to add a new Focus. 

18. Make your screen text bigger or smaller

With a couple of taps on your iPhone’s screen, you can adjust the font size to make it easier to read. Open Settings and go to Display & Brightness > Text Size where you can use the slider until you’re happy with the font size. For a little added oomph, you can turn on Bold Text (it’s just below the Text Size button). 

19. Add an alternate appearance to Face ID

Apple’s facial recognition feature, Face ID, constantly learns different aspects of your face with each scan. If you’re struggling to get Face ID to consistently recognize you, try the Alternate Appearance option. 

Go to Settings > Face ID & Passcode > enter your PIN > Set Up An Alternate Appearance and go through the process of enrolling your face again. 

20. Disable auto-brightness for longer battery charge

Your iPhone’s screen brightness level can have a big impact on battery life. By default, iOS will automatically adjust the display’s brightness based on how much light its ambient sensor detects. If you want to take complete control, you can disable auto brightness, meaning the brightness level will stay where you set it until you adjust it again. 

Open Settings > Accessibility > Display & Text Size, and at the bottom of the page, you’ll find a switch to turn off Auto-Brightness. 

Now, whenever you want to adjust your screen, you can do so by opening Control Center with a swipe up from the bottom of the screen on a device with a home button, or a swipe down from the top-right corner on newer iPhones. 

Watch this: 11 Hidden Features in iOS 18

06:44

21. Triage your privacy settings

The first time you set up an iPhone with all of your apps, you’re bombarded with prompts asking for permission to access personal information ranging from tracking your location to your Apple Health information or your camera roll. 

It’s far too easy to get in the habit of approving everything just so you can use the app, but take a few minutes and go through your privacy settings to tailor what each app can and can’t see. We walk you through the whole privacy process in two quick steps. 

22. Use the Control Center to access apps with a swipe or tap

The iPhone’s Control Center is a convenient spot to quickly change songs, turn on airplane mode, connect to Wi-Fi or start a timer, but there’s so much more to it than that. You can quickly turn on your flashlight, check on a timer or start recording your screen with a quick swipe and tap. 

Customize which apps and features are available in Control Center by opening Settings > Control Center. Remove an option with a tap on the red minus button or add an option by selecting the green addition button. Drag features up or down using the three-line icon on the right side of the screen. 

I like having quick access to the Wallet app and toggles for low-power mode and dark mode. 

As a reminder, if you have an iPhone with a home button, like the iPhone SE, you can swipe up from the bottom of the screen to open Control Center. If you have an iPhone with Face ID, you’ll need to swipe down from the top-right corner of the screen where the battery icon is. 

23. Organize alerts with Notification Summary

Apple wants to help you manage your notifications in iOS, starting with the Notification Summary feature. Rather than letting notifications pile up on your home screen, you can schedule alerts that aren’t urgent to arrive in a bundle at a specific time of day. 

Important notifications like calls, direct messages and other time-sensitive alerts (like the status of your Uber or Lyft ride, for example) will still appear immediately.

To try this out, open Settings, press Notifications and tap Scheduled Summary. 

24. Change Siri’s voice

If you’ve recently set up a new iPhone, you may have noticed that Siri no longer defaults to a female voice. Instead, you’ll be asked which Siri voice you want to use, including several more recent options. Once you’ve made your selection, Apple will change Siri’s voice across all of the devices linked to your Apple ID.

You can check out the voice options by going to Settings > Siri & Search > Siri Voice. To learn more, check out our complete guide to changing Siri’s sound. Apple also added a gender-neutral Siri voice option for English speakers.

No matter how many settings you toggle off and on, battery life will always be an issue, especially if you’re traveling and don’t always have access to your fast charger. If you’re constantly on the go and need some juice, consider getting this affordable and slim MagSafe charger that can charge your iPhone from zero to 50% in just 30 minutes.

Details

For more, here are 17 hidden features on our iPhone you should know about and annoying iPhone features you can do something about.

Від приходу актриси ШІ Тіллі Норвуд до великих музичних лейблів, які уклали угоди з компаніями штучного інтелекту, 2025 рік став великим роком для ШІ та культури.